Історія шкільної форми в Україні
1833 року було
затверджено загальну систему цивільних мундирів Російської імперії, у тому
числі й для середніх навчальних закладів. У ті часи всі державні, службовці
повинні були носити формений одяг, що відповідає їхньому чину, званню, згідно
з «Табелем про ранги». Так, усі педагоги в
гімназіях носили формені сюртуки й для учнів були
введені формені костюми. Гімназисти повинні були носити кашкет з емблемою
гімназії, гімнастерки, шинелі,
куртки, штани, чорні черевики. Відрізнявся одяг тільки кольором, кантами, ґудзиками й
емблемами. Незмінним атрибутом гімназистів був ранець.
Форма гімназистів була становою ознакою,
її носили не тільки в гімназії, але й на вулиці, вдома, під час свят. До 1917
року фасон форми хлопчиків мінявся кілька разів відповідно до віянь моди,
коливаючись на грані цивільного й військового костюмів.
Положення про гімназичну форму для
дівчинок було затверджено 1896 року. Наприклад, вихованкам Смольного інституту пропонувалося
носіння суконь певних кольорів, залежно від віку; для вихованок 6-9 років
коричневий колір сукні, 9-12 років — блакитний, 12-15 років — сірий і
15-18 років — білий. Сукні були закриті, одноколірні, простого покрою, з
ними носили білий фартух, білу пелеринку, іноді — білі
рукавчики. В інших державних жіночих гімназіях також існувала форма: коричневі
сукні з високим коміром і фартухи — чорний у навчальні дні й білий у
святкові. Парадна форма доповнювалася білим відкладним коміром і солом'яним
капелюшком. Якщо в місті було кілька жіночих гімназій, те, як правило, форма в
них була різного кольору.
Після Жовтневого перевороту, «у рамках боротьби з
буржуазними пережитками й спадщиною царсько-поліцейського режиму» в 1918 році
був виданий Декрет «Про єдину школу…», що скасовував носіння шкільної форми.
Офіційно було оголошено, що «форма демонструє несвободу учня, принижує його»;
насправді, у країни на той момент просто не було фінансових можливостей одягти
велику кількість дітей у форму.
Шкільна форма стає знову обов'язковою
лише після Німецько-радянської
війни. В 1949 році в СРСР уводиться єдина шкільна форма. Відтепер
хлопчики зобов'язані були носити військові гімнастерки з комірцем-стійкою, з
п'ятьома ґудзиками, а двома прорізними кишенями із клапанами на груди; а
дівчинки — коричневі вовняні сукні із чорним фартухом (по святах —
білим). Обов'язковим атрибутом стала символіка: у піонерів — червона краватка,
у комсомольців і жовтенят — значок
на груди. У 1962 році хлопчиків переодягли в сірі вовняні костюми, а в 1973
році — у костюми із синьої піввовняної тканини з емблемою й алюмінієвими
ґудзиками. У 1976 році дівчинки теж стали одягатися по новому — у
темно-коричневі сукні. У середині 80-х старшокласниці могли перемінити сукню й
фартух на синю спідницю, сорочку, жилетку й піджак.
В Україні форма для хлопчиків була
переважно коричневого кольору. Існувало два варіанти верху — піджак або
куртка. Емблем на коричневій формі не було.
Після розпаду Радянського Союзу в школах
відмовилися від носіння обов'язкової шкільної форми. Тепер кожний навчальний
заклад сам повинен вирішувати, уводити форму чи ні. Найбільш престижні
навчальні заклади, а також деякі школи мають свою власну форму, що підкреслює
приналежність учня до того або іншому навчальному закладу, що допомагає
дисциплінувати учнів, прищеплювати їм гарні манери.
З тих пір, як єдина шкільна форма була
скасована, питання про зовнішній вигляд учнів вирішується керівництвом
навчального закладу разом з батьківськими комітетами, або особистими перевагами
батьків. Потрібна єдина шкільна форма чи ні — дотепер є предметом
суперечок.
2019 року Президент Зеленський скасував
указ про обов'язкову шкільну форму для учнів середніх закладів освіти.
Спеціальну форму одягу для школярів регулював указ президента від 12 червня
1996 року № 417 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти»
Немає коментарів:
Дописати коментар